Дистанційний навчальний курс |
||
| ||
Курс розроблено в НМЦ дистанційного навчання АПН України при ДНУ. Актуальним завданням сучасного етапу розвитку дистанційного навчання є, на наш погляд, дослідження можливостей використання прийомів і технічних засобів цієї форми навчання для вирішення задачі скорочення аудиторного навантаження студентів традиційної форми навчання і забезпечення концентрації їх активності на самостійній роботі. Проілюструємо основні положення цієї концепції на прикладі курсу „Експериментальна психологія”, зокрема, однієї з центральних тем цього курсу „Експериментальні плани”. Згідно з концепцією, що розробляється НМЦ Дистанційного навчання при ДНУ, механізм здобуття знань можна представити у вигляді трьох основних компонентів: 1) блок декларативної пам’яті; 2) блок процедуральної пам’яті; 3) блок виконавчої пам’яті. Кожен модуль навчального курсу складається з трьох основних блоків, що відповідають етапам засвоєння знань: “первинного засвоєння матеріалу”, етапу “від теорії до практики”, та етапу „застосуй набуті знання”. Кожен модуль містить також вступну частину, блок для самоперевірки ефективності засвоєння знань, посилання на глосарій та додаткові матеріали. Блок первинного засвоєння матеріалу призначений для забезпечення формування розгалуженої та упорядкованої декларативної бази знань, елементом якої є метапоняття курсу. Він включає аудіовізуальну лекцію та систему вправ, що стимулюють активну роботу студента з поняттями теми. Аудіовізуальна лекція містить стислу інформацію з теми, що вивчається, класифікаційні схеми, пояснення та ілюстрації. При роботі з поняттями студентові пропонується здійснити їх класифікацію, співставити поняття з визначеннями, побудувати класифікаційну схему, заповнюючи її порожні клітини, ідентифікувати лінійні та ієрархічні зв’язки між поняттями, тощо. На етапі процедуралізації знань реалізується перекодування інформації з різноманітних форм її первинного представлення у категоріальну. Наприклад, студенту пропонується ознайомитись з певною дослідницькою ситуацією, а потім інтерпретувати її в термінах метапонять курсу, відповідаючи на запитання (визначити тип експериментального плану, ідентифікувати залежні й незалежні змінні, сформулювати гіпотезу дослідження і т. інше). Навчальний матеріал курсу містить відеороліки з фрагментами експериментальних досліджень, ілюстрації, фотографії, схеми. Нижче наведено одне з завдань, яке студенти виконують на етапі процедуралізації знань під час вивчення теми “Факторні експериментальні плани”. Уявіть, що дослідник вирішив з’ясувати, як впливає присутність інших людей на ефективність розв’язування досліджуваним інтелектуальних задач. Дослідник припустив, що присутність спостерігачів по-різному буде впливати на ефективність інтелектуальної діяльності в залежності від складності задач, що підлягають вирішенню. Отже, здійснення експерименту передбачало маніпулювання двома незалежними змінними (А – присутність спостерігачів; В – складність задач). Саме тому дослідник обрав факторний план для проведення експерименту.Кожна з незалежних змінних мала по 2 рівня: Залежна змінна (ефективність інтелектуальної діяльності) виражалась кількістю вірно розв’язаних задач (кожному досліджуваному пропонувалось 10 задач). Зліва Ви бачите таблицю даних, отриманих в результаті проведення експерименту. Як Ви вже здогадались, у дослідженні брали участь 4 групи. В клітинах таблиці Ви бачите середню кількість розв’язаних задач кожною з груп. Справа наведений графік, що ілюструє відношення між змінними.
Спробуйте визначити, які ефекти впливу змінних виявляються в даному випадку (поставте галочки у відповідних клітинах). За допомогою кнопки „КЛЮЧ” перевірте себе.
На етапі формування виконавчих знань студенту пропонується застосувати набуті знання (спланувати власне дослідження та визначити свої дії в умовах конкретної ситуації професійної діяльності). Наприклад: Згідно з обраною концепцією розробки навчальних матеріалів ми намагаємось на кожному з етапів засвоєння знань реалізувати ідею мультимодального перекодування навчального матеріалу. Зокрема, використовується метафорична, вербальна, знаково-символічна, графічна, сенсорно-образна та категоріальна форми ментальної репрезентації знань. При конструюванні вправ та завдань для самостійної роботи широко застосовується апелювання до особистісного досвіду суб’єкта навчання, його власних спогадів, вражень, емоцій. Це стимулює пізнавальну активність, спонукає студента звертатися до додаткових ресурсів та матеріалів. Вивчення кожної теми закінчується самоперевіркою, яка включає різноманітні види тестів: альтернативного вибору, множинного вибору, тести на суміщення, асоціативні тести, та інші.
Див. також: |